CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Sam. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das erste Buch Samuel

Kapitel 22

1 David1732 ging von dannen und entrann4422 in die Höhle4631 Adullam5725. Da das seine Brüder251 höreten und das ganze Haus1004 seines Vaters1, kamen sie zu8085 ihm hinab3381 daselbst hin3212.

2 Und376 es versammelten sich zu ihm allerlei Männer, die in Not4689 und3967 Schuld und376 betrübtes Herzens5315 waren6908; und er376 war ihr Oberster8269, daß bei vierhundert702 Mann376 bei ihm waren.

3 Und David1732 ging von dannen gen Mizpe4708, in der Moabiter4124 Land, und sprach559 zu der Moabiter4124 König4428: Laß meinen Vater1 und meine Mutter517 bei euch aus3318 und ein gehen3212, bis ich erfahre, was GOtt430 mit mir tun6213 wird3045.

4 Und er ließ5148 sie vor6440 dem Könige4428 der Moabiter4124, daß sie bei ihm blieben, solange3117 David1732 in der Burg4686 war3427.

5 Aber der Prophet5030 Gad1410 sprach559 zu David1732: Bleibe3427 nicht in der Burg4686, sondern gehe3212 hin3212 und komm ins Land776 Juda3063. Da ging935 David1732 hin und kam935 in den Wald3293 Hareth.

6 Und es kam vor Saul7586, daß David1732 und die3427 Männer582, die bei ihm waren3045, wären hervorkommen. Als nun Saul7586 wohnete zu8085 Gibea1390 unter einem Hain, in Rama7414, hatte er5324 seinen Spieß2595 in der Hand3027 und alle seine Knechte5650 stunden neben ihm.

7 Da sprach559 Saul7586 zu8085 seinen Knechten5650, die neben ihm stunden: Höret, ihr Kinder1121 Jeminis, wird auch der Sohn Isais3448 euch alle Äcker7704 und5324 Weinberge3754 geben5414 und euch alle über8269 tausend505 und über hundert3967 zu Obersten8269 machen7760,

8 daß ihr euch alle verbunden habt wider mich1540, und ist6965 niemand, der es meinen Ohren241 offenbarete, weil auch mein Sohn1121 einen Bund gemacht7194 hat1540 mit dem Sohne Isais3448? Ist niemand unter euch, den es kränke2470 meinethalben und meinen Ohren241 offenbare? Denn mein Sohn hat3772 meinen Knecht5650 wider mich auferwecket, daß er mir nachstellet, wie es am Tage3117 ist.

9 Da antwortete6030 Doeg1673, der Edomiter130, der neben den Knechten5650 Sauls7586 stund, und sprach559: Ich sah7200 den Sohn1121 Isais3448, daß er5324 gen Nobe5011 kam935 zu Ahimelech288, dem Sohn1121 Ahitobs285.

10 Der fragte7592 den HErrn3068 für ihn und5414 gab5414 ihm Speise6720 und6430 das Schwert2719 Goliaths1555, des Philisters.

11 Da sandte der König4428 hin und3548 ließ7971 rufen Ahimelech288, den Priester, den Sohn1121 Ahitobs285, und3548 seines Vaters1 ganzes Haus1004, die Priester, die zu Nobe5011 waren935. Und sie7121 kamen alle zum Könige4428.

12 Und Saul7586 sprach559: Höre8085, du Sohn1121 Ahitobs285! Er sprach559: Hie bin ich, mein Herr113.

13 Und Saul7586 sprach559 zu ihm: Warum habt ihr einen Bund wider mich gemacht7194, du und der Sohn1121 Isais3448, daß du ihm Brot3899 und Schwert2719 gegeben5414 und GOtt430 für ihn gefraget hast7592, daß du ihn erweckest6965, daß er mir nachstelle693, wie es am Tage3117 ist?

14 Ahimelech288 antwortete6030 dem Könige4428 und sprach559: Und wer ist539 unter allen deinen Knechten5650 als David1732, der getreu ist5493 und des Königs4428 Eidam2860 und gehet in deinem Gehorsam4928 und ist herrlich gehalten3513 in deinem Hause1004?

15 Habe ich denn heute3117 erst angefangen2490, GOtt430 für ihn zu fragen7592? Das1697 sei ferne von mir2486! Der König4428 lege7760 solches seinem Knechte5650 nicht auf in meines Vaters1 ganzem Hause1004; denn dein Knecht5650 hat von all diesem nichts1697 gewußt3045, weder Kleines6996 noch Großes1419.

16 Aber der König4428 sprach559: Ahimelech288 du mußt des Todes4191 sterben4191, du und deines Vaters1 ganzes Haus1004.

17 Und5324 der König4428 sprach559 zu seinen Trabanten, die neben ihm stunden: Wendet euch5437 und tötet4191 des7971 HErrn3068 Priester; denn ihre Hand3027 ist auch mit241 David1732, und da sie wußten, daß er7323 floh1272, haben3045 sie mir‘s nicht14 eröffnet1540. Aber die Knechte5650 des Königs4428 wollten ihre Hände3027 nicht an6293 die Priester des HErrn3068 legen, sie zu erschlagen.

18 Da sprach559 der König4428 zu Doeg1673:. Wende du dich5437 und3548 erschlage6293 die Priester. Doeg1673, der Edomiter130, wandte sich5437 und3548 erschlug die Priester, daß des Tages3117 starben4191 fünfundachtzig2568 Männer376, die leinene906 Leibröcke646 trugen5375.

19 Und3548 die Stadt5892 der Priester, Nobe, schlug5221 er5011 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719, beide Mann376 und Weib802, Kinder5768 und Säuglinge3243, Ochsen7794 und Esel2543 und Schafe7716.

20 Es entrann4422 aber ein259 Sohn1121 Ahimelechs288, des Sohns Ahitobs285, der hieß8034 Abjathar54, und1121 floh1272 David1732 nach310.

21 Und54 verkündigte5046 ihm1732, daß Saul7586 die Priester3548 des HErrn3068 erwürget2026 hätte.

22 David1732 aber sprach559 zu Abjathar54: Ich wußte3045 es wohl an5046 dem Tage3117, da der Edomiter130 Doeg1673 da war, daß er‘s würde Saul7586 ansagen5046; ich bin schuldig5437 an allen Seelen5315 deines Vaters1 Hauses1004.

23 Bleibe bei mir und fürchte3372 dich3427 nicht! Wer nach meinem Leben5315 stehet, der soll auch nach deinem Leben5315 stehen1245, und sollst mit mir behalten4931 werden.

1-а Самуїлова

Розділ 22

1 І пішов Давид звідти, і втік до печери Адулла́м. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посхо́дилися до нього туди.

2 І позбиралися до нього кожен пригно́блений, і кожен, хто був задо́вжений, і кожен огі́рчений в душі, — і він став над ними провіднико́м. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.

3 І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи́, та й сказав до моавського царя: „Нехай при́йде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я бу́ду знати, що́ зро́бить мені Бог“.

4 І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебува́ння в тверди́ні.

5 А пророк Ґад сказав до Давида: „Ти не бу́деш сидіти в тверди́ні, — іди, і пере́йдеш собі до Юдиного кра́ю!“ І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.

6 І почув Саул, що пі́знаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.

7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: „Послухайте, веніями́нівці! Чи вже ж Єссе́їв син дасть усім вам поля́ та виноградники? Чи вже ж настано́вить усіх вас тисячниками та сотниками,

8 що всі ви змовилися на мене, і не доне́сли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссе́євим сином, і ніхто з вас не змилосе́рдився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатува́ти на мене, і те діється і цього дня?“

9 І відповів ідуме́янин Доеґ, — а він стояв при Саулових слу́гах, — і сказав: „Я бачив Єссе́євого сина, що прихо́див до Но́ва, до Ахімеле́ха, Ахітувового сина,

10 і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча́ филисти́млянина Ґолія́та“.

11 І послав цар покликати священика Ахімеле́ха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули́ до царя.

12 А Саул сказав: „Слухай но, сину Ахітувів!“ А той відказав: „Ось я, мій пане!“

13 І сказав до нього Саул: „На́що ви змо́вилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чига́в, як цього дня?“

14 І відповів Ахімеле́х цареві та й сказав: „А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має при́ступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?

15 Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, — ані мало́го, ані великого“.

16 А цар сказав: „Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!“

17 І сказав цар слу́гам, що стояли при ньому: „Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука ра́зом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не доне́сли до вуха мого“. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.

18 Тоді цар сказав до Доеґа: „Підійди ти, і вдар священиків!“ І підійшов ідуме́янин Доеґ, та й ударив священиків, — і вбив того дня вісімдеся́т і п'ять чоловіка, що носять лляно́го ефо́да.

19 А Нов, священиче місто, цар побив ві́стрям меча все, — від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну́ худо́бину, — усе побив ві́стрям меча.

20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я́ йому: Евіята́р. І втік він до Давида.

21 І Евіята́р доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.

22 А Давид сказав до Евіята́ра: „Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, яки́й конче розпові́сть Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого́ батька!

23 Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти бу́деш стере́жений у мене“.

Das erste Buch Samuel

Kapitel 22

1-а Самуїлова

Розділ 22

1 David1732 ging von dannen und entrann4422 in die Höhle4631 Adullam5725. Da das seine Brüder251 höreten und das ganze Haus1004 seines Vaters1, kamen sie zu8085 ihm hinab3381 daselbst hin3212.

1 І пішов Давид звідти, і втік до печери Адулла́м. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посхо́дилися до нього туди.

2 Und376 es versammelten sich zu ihm allerlei Männer, die in Not4689 und3967 Schuld und376 betrübtes Herzens5315 waren6908; und er376 war ihr Oberster8269, daß bei vierhundert702 Mann376 bei ihm waren.

2 І позбиралися до нього кожен пригно́блений, і кожен, хто був задо́вжений, і кожен огі́рчений в душі, — і він став над ними провіднико́м. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.

3 Und David1732 ging von dannen gen Mizpe4708, in der Moabiter4124 Land, und sprach559 zu der Moabiter4124 König4428: Laß meinen Vater1 und meine Mutter517 bei euch aus3318 und ein gehen3212, bis ich erfahre, was GOtt430 mit mir tun6213 wird3045.

3 І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи́, та й сказав до моавського царя: „Нехай при́йде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я бу́ду знати, що́ зро́бить мені Бог“.

4 Und er ließ5148 sie vor6440 dem Könige4428 der Moabiter4124, daß sie bei ihm blieben, solange3117 David1732 in der Burg4686 war3427.

4 І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебува́ння в тверди́ні.

5 Aber der Prophet5030 Gad1410 sprach559 zu David1732: Bleibe3427 nicht in der Burg4686, sondern gehe3212 hin3212 und komm ins Land776 Juda3063. Da ging935 David1732 hin und kam935 in den Wald3293 Hareth.

5 А пророк Ґад сказав до Давида: „Ти не бу́деш сидіти в тверди́ні, — іди, і пере́йдеш собі до Юдиного кра́ю!“ І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.

6 Und es kam vor Saul7586, daß David1732 und die3427 Männer582, die bei ihm waren3045, wären hervorkommen. Als nun Saul7586 wohnete zu8085 Gibea1390 unter einem Hain, in Rama7414, hatte er5324 seinen Spieß2595 in der Hand3027 und alle seine Knechte5650 stunden neben ihm.

6 І почув Саул, що пі́знаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.

7 Da sprach559 Saul7586 zu8085 seinen Knechten5650, die neben ihm stunden: Höret, ihr Kinder1121 Jeminis, wird auch der Sohn Isais3448 euch alle Äcker7704 und5324 Weinberge3754 geben5414 und euch alle über8269 tausend505 und über hundert3967 zu Obersten8269 machen7760,

7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: „Послухайте, веніями́нівці! Чи вже ж Єссе́їв син дасть усім вам поля́ та виноградники? Чи вже ж настано́вить усіх вас тисячниками та сотниками,

8 daß ihr euch alle verbunden habt wider mich1540, und ist6965 niemand, der es meinen Ohren241 offenbarete, weil auch mein Sohn1121 einen Bund gemacht7194 hat1540 mit dem Sohne Isais3448? Ist niemand unter euch, den es kränke2470 meinethalben und meinen Ohren241 offenbare? Denn mein Sohn hat3772 meinen Knecht5650 wider mich auferwecket, daß er mir nachstellet, wie es am Tage3117 ist.

8 що всі ви змовилися на мене, і не доне́сли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссе́євим сином, і ніхто з вас не змилосе́рдився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатува́ти на мене, і те діється і цього дня?“

9 Da antwortete6030 Doeg1673, der Edomiter130, der neben den Knechten5650 Sauls7586 stund, und sprach559: Ich sah7200 den Sohn1121 Isais3448, daß er5324 gen Nobe5011 kam935 zu Ahimelech288, dem Sohn1121 Ahitobs285.

9 І відповів ідуме́янин Доеґ, — а він стояв при Саулових слу́гах, — і сказав: „Я бачив Єссе́євого сина, що прихо́див до Но́ва, до Ахімеле́ха, Ахітувового сина,

10 Der fragte7592 den HErrn3068 für ihn und5414 gab5414 ihm Speise6720 und6430 das Schwert2719 Goliaths1555, des Philisters.

10 і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча́ филисти́млянина Ґолія́та“.

11 Da sandte der König4428 hin und3548 ließ7971 rufen Ahimelech288, den Priester, den Sohn1121 Ahitobs285, und3548 seines Vaters1 ganzes Haus1004, die Priester, die zu Nobe5011 waren935. Und sie7121 kamen alle zum Könige4428.

11 І послав цар покликати священика Ахімеле́ха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули́ до царя.

12 Und Saul7586 sprach559: Höre8085, du Sohn1121 Ahitobs285! Er sprach559: Hie bin ich, mein Herr113.

12 А Саул сказав: „Слухай но, сину Ахітувів!“ А той відказав: „Ось я, мій пане!“

13 Und Saul7586 sprach559 zu ihm: Warum habt ihr einen Bund wider mich gemacht7194, du und der Sohn1121 Isais3448, daß du ihm Brot3899 und Schwert2719 gegeben5414 und GOtt430 für ihn gefraget hast7592, daß du ihn erweckest6965, daß er mir nachstelle693, wie es am Tage3117 ist?

13 І сказав до нього Саул: „На́що ви змо́вилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чига́в, як цього дня?“

14 Ahimelech288 antwortete6030 dem Könige4428 und sprach559: Und wer ist539 unter allen deinen Knechten5650 als David1732, der getreu ist5493 und des Königs4428 Eidam2860 und gehet in deinem Gehorsam4928 und ist herrlich gehalten3513 in deinem Hause1004?

14 І відповів Ахімеле́х цареві та й сказав: „А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має при́ступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?

15 Habe ich denn heute3117 erst angefangen2490, GOtt430 für ihn zu fragen7592? Das1697 sei ferne von mir2486! Der König4428 lege7760 solches seinem Knechte5650 nicht auf in meines Vaters1 ganzem Hause1004; denn dein Knecht5650 hat von all diesem nichts1697 gewußt3045, weder Kleines6996 noch Großes1419.

15 Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, — ані мало́го, ані великого“.

16 Aber der König4428 sprach559: Ahimelech288 du mußt des Todes4191 sterben4191, du und deines Vaters1 ganzes Haus1004.

16 А цар сказав: „Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!“

17 Und5324 der König4428 sprach559 zu seinen Trabanten, die neben ihm stunden: Wendet euch5437 und tötet4191 des7971 HErrn3068 Priester; denn ihre Hand3027 ist auch mit241 David1732, und da sie wußten, daß er7323 floh1272, haben3045 sie mir‘s nicht14 eröffnet1540. Aber die Knechte5650 des Königs4428 wollten ihre Hände3027 nicht an6293 die Priester des HErrn3068 legen, sie zu erschlagen.

17 І сказав цар слу́гам, що стояли при ньому: „Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука ра́зом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не доне́сли до вуха мого“. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.

18 Da sprach559 der König4428 zu Doeg1673:. Wende du dich5437 und3548 erschlage6293 die Priester. Doeg1673, der Edomiter130, wandte sich5437 und3548 erschlug die Priester, daß des Tages3117 starben4191 fünfundachtzig2568 Männer376, die leinene906 Leibröcke646 trugen5375.

18 Тоді цар сказав до Доеґа: „Підійди ти, і вдар священиків!“ І підійшов ідуме́янин Доеґ, та й ударив священиків, — і вбив того дня вісімдеся́т і п'ять чоловіка, що носять лляно́го ефо́да.

19 Und3548 die Stadt5892 der Priester, Nobe, schlug5221 er5011 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719, beide Mann376 und Weib802, Kinder5768 und Säuglinge3243, Ochsen7794 und Esel2543 und Schafe7716.

19 А Нов, священиче місто, цар побив ві́стрям меча все, — від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну́ худо́бину, — усе побив ві́стрям меча.

20 Es entrann4422 aber ein259 Sohn1121 Ahimelechs288, des Sohns Ahitobs285, der hieß8034 Abjathar54, und1121 floh1272 David1732 nach310.

20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я́ йому: Евіята́р. І втік він до Давида.

21 Und54 verkündigte5046 ihm1732, daß Saul7586 die Priester3548 des HErrn3068 erwürget2026 hätte.

21 І Евіята́р доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.

22 David1732 aber sprach559 zu Abjathar54: Ich wußte3045 es wohl an5046 dem Tage3117, da der Edomiter130 Doeg1673 da war, daß er‘s würde Saul7586 ansagen5046; ich bin schuldig5437 an allen Seelen5315 deines Vaters1 Hauses1004.

22 А Давид сказав до Евіята́ра: „Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, яки́й конче розпові́сть Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого́ батька!

23 Bleibe bei mir und fürchte3372 dich3427 nicht! Wer nach meinem Leben5315 stehet, der soll auch nach deinem Leben5315 stehen1245, und sollst mit mir behalten4931 werden.

23 Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти бу́деш стере́жений у мене“.